У Індії ще 2000 років тому виробляли кристалічний цукор з очерету. Коли Олександр Македонський дістався до індійської території, він був здивований процесом отримання меду без використання бджіл (тобто, штучного меду з цукру).
У 1747 році німецький хімік Андреас Маргаф (Andreas Marggraf) виявив, що цукор в цукровому буряці ідентичний такому в цукровій тростині. Це відкриття відкрило дорогу виробництву цукру в північних регіонах – перший цукровий завод, одержуючий цукор з буряка, запрацював в 1802 році.
Вживання зайвої кількості цукру може привести до появи зморшок через те, що цукор відкладається про запас в колаген шкіри, роблячи її менш еластичною. Хороша новина – якщо зменшити споживання цукру, то цей процес звертається назад.
Ви можете за один присід з’їсти 16 кубиків цукру? А знаєте, що в 500 мл кока-коли знаходиться еквівалент 16 кубиків цукру, і при її вживанні увесь цей цукор в розчиненому виді потрапляє у ваш шлунок.
Напої з використанням синтетичних підсолоджувачів (не натурального цукру) можуть привести до ожиріння, оскільки відсутність в них цукру "обманює” наш організм, спонукаючи його поглинати більший об’єм напоїв.
Штучні підсолоджувачі – аспартам (Е951) і сахарин – були отримані випадково. Перший в процесі окислення 2-толуолсульфонаміда, а другий – в ході дослідів по отриманню ліків від виразки. Вчений Джеймс Шлаттер випадково вмочив палець в отриману речовину, і облизавши його, виявив, що вона солодка.
Хіміки – відчайдушні хлопці, вони усі пробують на смак! Ще один замінник цукру – сукралоза (sucralose) був спочатку розроблений як інсектицид, проте асистент хіміка вирішив спробувати його на смак.
Найсильніший замінник цукру – лугдунам (lugduname), він майже в 300 000 разів солодший цукру. Це означає, що для того, щоб підсолодити, наприклад, чашку чаю, замість двох чайних ложок звичайного цукру (близько 10 г) досить одного кристала цієї дивної речовини (30 мільйонних доль грама). А кілограмовий пакет лугдунама може "підсолодити” цілий олімпійський басейн на 10 доріжок.
Один з видів цукру – гліколевий альдегід був знайдений навіть в скупченнях міжзоряного пилу за мільярди кілометрів від нашої планети. При його реакції з іншими видами цукру утворюється рибоза – основа ДНК і РНК, речовин, які є в будь-якому живому організмі. З цього можна зробити два припущення. Перше – життя на Землі могло зародитися саме при взаємодії компонентів такої пилової хмари, і друге – можливо, життя є не лише на Землі.
Якщо змішати глюкозу, кукурудзяний сироп і селітру, вийде один з видів ракетного палива, яке використовується любителями модельного ракетобудування.
Цукор взагалі є паливом у прямому розумінні слова – для багатьох організмів на Землі перетворити в енергію найпростіше який-небудь різновид цукру. Вже створені органічні паливні елементи, які готують на заміну звичайним акумуляторам в ноутбуках, мобілках тощо, і вони використовують саме солодкий розчин. Можливо в найближчому майбутньому ви зможете заправити мобільник кока-колою в будь-якому магазинчику.
У США випускаються цікаві ліки в пігулках під назвою Obecalp. Основним його компонентом є цукор, а призначають такі пігулки дітям при несуттєвих скаргах на здоров’я. У чому особливість цих ліків? Прочитайте назву навпаки.
Глікозамід (знову ж таки один з видів цукру) працює як імунодепресант в дослідах на мишах, а ксилітол (цукровий алкоголь) може попереджати інфекції у дітей.
