Морський гребінець має близько сотні очей по краю раковини, з їх допомогою молюск відстежує хижаків. У морської зірки, яка до таких і належить, світлочутливі клітини розташовані на кінцівках ("промені”), а у багатьох крабів очі влаштовані на "стеблинках”.
Деякі види скорпіонів мають до 12 очей, а багато павуків – по вісім, знаменита новозеландська ящірка туатара, яку вважають сучасницею динозаврів, так і називається – "триока”. Її третє око знаходиться на лобі!
Гігантський кальмар має очі діаметром до 25 см, у кожному з яких є до 1 мільярда фоторецепторів.
Акула теж оката істота: діаметр очей у неї – до 12,5 см, а деякі з видів відчувають ще і черепом за посередництвом спеціального шишкоподібного наросту.
Діаметр орлиного ока становить 35 мм.
У восьминога зіниця має квадратну форму і містить 20 млн. фоторецепторів. У сітківці ока грифа їх один мільйон на квадратний міліметр, тобто вп’ятеро більше, ніж у людини.
Бджоли мають колірний діапазон зору майже такий же, як і в людей. Вони трохи менше чутливі до червоного кольору, зате більш чутливі до фіолетового. Кожна робоча бджола має близько 5,5 тис. крихітних лінз у кожному оці. І, крім того, бджоли можуть розрізняти поляризоване і неполярізованний світло. Людина цього не вміє.
А ось акваріумна чотириока риба (Anableps microlepis) насправді має лише пару очей, але кожне око розділене на сегменти, один з яких призначений для того, щоб бачити в повітрі, другий – у воді.
Цікаво, що сітківка дельфіна теж має аналогічне подвійне налаштування.
Пінгвіну плоска рогівка ока дозволяє бачити у воді без спотворень.
Змії не мають повік, а очі їх постійно закриті прозорою еластичною мембраною.
Око верблюда влаштоване так, що в нього не потрапить навіть маленька порошинка: міцні кістки по краях очниць – захист від механічних пошкоджень і сонячних променів, а вії мають здатність сплітаються і автоматично закривати око в момент небезпеки.
Навіть ті, кого вважають найближчими генетичними родичами людини – мавпи – бачать втричі краще за людей. І не тільки вони, зрозуміло. Орел, наприклад, теж має втричі гостріший зір, ніж людина. Сокіл здатний відстежувати ціль величиною в 10 см з відстані 1,5 км, причому і на великій швидкості зберігає чіткість зображення об’єктів. Гриф розрізняє дрібних гризунів з відстані до 5 кілометрів, а метелик Colias може розрізняти елементи зображення в 30 мікрон, обганяючи людину більш ніж у три рази.
У мухи швидкість зміни зображень складає 300 кадрів у секунду, тобто аналогічну здатність людини вона перевершує в 5-6 разів.
Тарган зауважує рух на величину в 0,0002 мм.
Глибоководні риби, як відомо, можуть бачити в непроглядній темряві, а все тому, що щільність розміщення паличок в сітківці в них досягає 25 млн/мм², що в 100 разів більше, ніж у людини. Кішки теж чудово бачать у темряві, тому що їх зіниці здатні розширюватися до 14 міліметрів. Та й собаки в темряві бачать втричі краще, ніж люди.
Хамелеони і морські коники вміють дивитися відразу у двох напрямках. Цією дивною здатністю вони зобов’язані тому, що їхні очі рухаються незалежно одне від одного.
Рекордсменом у панорамному зорі є птиця вальдшнеп, у якої практично круговий зір! У голуба кут огляду становить 340 градусів, у коня з піднятою головою зір теж наближається до сферичного. У собак оглядовість в середньому 240-250 градусів, що на 60-70 одиниць перевищує аналогічні можливості, властиві людям.
Око найбільших китів важить близько 1 кг. Зір у китоподібних монокулярний. Багато китів не бачать предметів попереду свого носа.
Таргани мають також інфрачервоний зір. Вуса у таргана не лише торкаються, але і нюхають.
Середня нормальна гострота зору становить 0,0003 кутової хвилини, тобто око здатне розрізнити добре освітлений предмет діаметром в одну десяту міліметра на відстані 25 сантиметрів. Але якщо предмет сам світиться, він може бути і значно меншим. Дірочка діаметром у 3-4-тисячні частки міліметра, проколота в листі бляхи, за яким засвічена лампочка, добре розрізняється нормальним оком.
Око людини здатне розрізняти 130-250 чистих колірних тонів і 5-10 мільйонів змішаних відтінків.
Чоловіки страждають на дальтонізм приблизно у 10 разів частіше за жінок. Також відомо, що чоловіки взагалі менш чутливі до відтінків червоного. Там, де жінка бачить від п’яти до семи різних відтінків, чоловіки бачать один бордовий відтінок.
Жінки кліпають очима приблизно у 2 рази частіше, ніж чоловіки.
Явище, при якому від сильного світла людина втрачає здатність бачити, називається "сніжна сліпота”. Від неї часто страждають люди, що живуть за полярним колом. Відомо, що у найдавніших ескімосів у повсякденному побуті під час полярного дня були окуляри, що захищали очі від сонця.
Чхнути з розплющеними очима неможливо. Саме тому, за статистикою, близько 2% автомобільних аварій, що відбуваються в світі, через чхання за кермом.
Бики і корови всупереч поширеній думці не розрізняють червоного кольору. Під час кориди бика дратує зовсім не колір плаща, яким розмахує тореадор, а сам факт руху. Оскільки бики, ще й короткозорі, то мерехтіння ганчірки вони сприймають як виклик з боку невідомого їм противника.
У вилорогів феноменальний зір, що й не дивно для тварин, які живуть на відкритих рівнинах. Зір вилорога можна порівняти із зором людини підсиленим біноклем у вісім раз. Очі вилорогів сильно випнуті, надзвичайно великі (приблизно 3 см в діаметрі) та розміщені високо ззаду по обидві сторони голови. Це надає їм великий кут огляду, майже 360 градусів, не повертаючи голови. Ці екстраординарні очі дають вилорогам надзвичайне поле зору та можливість краще викривати присутність хижаків ще здалеку, на відстані 7-8 км. Якщо ви побачите вилорога через бінокль, то є велика ймовірність того, що тварина зауважила вас ще раніше.
Повна адаптація ока до темряви займає 60-80 хвилин. Через хвилину перебування у темноті чутливість очей до світла зростає в 10 разів, через 20 хв. – в 6 тис. разів. Саме тому, вийшовши на яскраве світло після довгого перебування у темряві, можна осліпнути.
Підсвічування очей червоним світлом протягом 2-3 хвилин підвищує нічну чутливість зору на півгодини. Цим способом користувалися армійські розвідники, ще в Першу світову війну.
Уважно придивіться до сузір’я Великої Ведмедиці. Якщо біля середньої зірки, в ручці ковша ви виразно побачите маленьку зірочку, значить, ваше око володіє нормальною гостротою. Такий спосіб перевірки зору був прийнятий у стародавніх арабів.
Очі людини, яка працює за комп’ютером, за день перефокусовуються з екрану на папір або клавіатуру близько 20 тисяч разів.
Шведські біологи Дан-Ерік Нільсон та Сюзана Пелгер з Лундського університету змоделювали на комп’ютері історію еволюції ока. У цій моделі все почалося з появи тонкого шару клітин, чутливих до світла. Над ним лежала прозора тканина, крізь яку проникало світло; під ним – непрозорий шар тканини. Окремі, незначні мутації могли змінювати, наприклад, товщину прозорого шару або кривизну світлочутливого шару. Вони відбувалися випадково. Учені лише внесли до своєї математичної моделі правило: якщо мутація покращувала якість зображення хоч би на один відсоток, то вона закріплювалася в подальших поколіннях. Врешті-решт, "зорова плівка” перетворилася на "бульбашку”, заповнену прозорим холодцем, а потім і в "риб’яче око”, забезпечене справжнім кришталиком.
Кішки, як і будь-які хижаки, що ведуть нічний спосіб життя, добре бачать у темний час доби. У тьмі їх зіниці помітно розширюються, досягаючи 14 мм у діаметрі, в той час як у людини діаметр зіниці не перевищує 8 міліметрів. Це означає, що кішці потрібно набагато менше світла, ніж людині, щоб розрізняти предмети та інших тварин. Крім того, око кішки влаштоване інакше. У його глибині, за сітківкою, є особливий відбиваючий шар. На латині він називається "Tapetum lucidum”, що означає "плівка яскравості”. Цей шар виконує функції дзеркала, відображає кожен промінь світла, що далі фокусується на сітківці. Ось чому очі кішки світяться в темноті жовтим або зеленим. Завдяки цій особливості зорові клітини, розташовані на сітківці її очей, отримують удвічі більше світла.
В оці людини є два види світлочутливих клітин: палички і колби. Палички розрізняють темне і світле. Завдяки ним ми хоч щось бачимо по ночах. Колби сприймають колір. У кішки також є ці два види клітин. От тільки, якщо у людини на одну колбу припадає чотири палички, то у котів – 25! Ось чому кішки набагато гірше за нас бачать кольори. Світ кішки виглядає бляклим і блідим. Спочатку вчені навіть помилково вважали, що кішки зовсім не розрізняють кольори. Кішки погано переносять яскраве світло, тому що тоді, коли вони ще вели нічний спосіб життя, їх очі звикли до слабкого освітлення, при якому вони навчилися розрізняти форми предметів та уловлювати рух. В умовах обмеженої видимості кішкам немає необхідності реагувати на колір. Ймовірно, тому вони і не розрізняють кольори так чітко, як люди.
Зір птахів феноменальний. Наприклад, шуліка з висоти 2 000 метрів помічає падаль, що лежить на землі. Очі хижих птихів по праву можна назвати унікальним біноклем. Влаштовані очі птихів інакше, аніж у людей. Посеред очного дна у людини є "жовта пляма”, де розміщені найбільш чутливі до світла клітини. Це – область найбільш гострого зору. У нашому оці – всього одна "жовта пляма”, а ось у птахів – їх дві. Вони можуть однаково добре бачити одразу два об’єкти, що знаходяться осторонь один від одного. Так, дрізд в одну і ту ж мить може пильно вдивлятися в черв’яка, якого задумав схопити, і в кішку, яка крадеться до нього самого. Друга "жовта пляма” лежить трохи глибше першої. Вона збільшує предмет, на який дивиться птиця. Ось чому у птахів очі "як бінокль”. Якщо прийняти гостроту зору орла за 100%, то зір людини складає всього 52% від орлиного зору.
А ось які здібності деяких інших видів тварин: восьминіг – 32% від орлиного зору; павук-скакун – 9%; кішка – 7%; золота рибка – 5%; щур – 0,7%; дрозофіла – 0,07%; планарія (черв’як) – 0,009%.
Гострота зору пов’язана ще і з тим, як добре око може розгледіти предмети, розташовані на різній відстані. Для цього воно "пристосовується” до них. Цю властивість називають акомодацією.
У людини, як і в інших ссавців, міняється кривизна кришталика. Коли ми розглядаємо предмет, розміщений неподалік, кришталик викривлюється сильніше, і це міняє його заломлюючу здатність, або оптичну силу. Вимірюють цю здатність в діоптріях. Молода людина легко переводить погляд з ближнього фону на далекий план. Кришталик її ока дуже еластичний і міняє свою заломлюючу здатність на 14 діоптрій. А ось улюблений собака молодої людини цим талантом обділений.
У собаки оптична сила кришталика може збільшитися лише на 1 діоптрій. При таких природних завдатках можна добре бачити або на віддалі від себе, або прямо перед собою. Так, гончі пси далекозорі. Кішки теж краще можуть розгледіти предмети, що знаходяться неподалік від них. Особливо добре вони бачать на відстані від двох до шести метрів. Це дуже зручно для полювання на птиць або мишей.
Дуже дивний кришталик ока у баклана. Його оптична сила міняється на 50 діоптрій. Тому баклан може однаково добре бачити і у повітрі, і під водою.
