Шоколад звикли вважати ласощами для дітей. Якщо ж перенестися в минуле десь на три тисячі років, то поширену думку напевно було б спростовано.
Шоколад довгий час був винятково напоєм. Він вживався в холодному вигляді – обсмажені какао-боби, що самі по собі мають гіркий смак, змішувалися з водою, а потім у цю суміш додавався перець чилі. Давня цивілізація ольмеків, якій довелося першій скуштувати власними силами винайдений напій, дала й назву, що використовується до наших часів. Вони говорили "kakawa". Дивно, що за такий довгий час у назві змінилося всього лише декілька літер.
На відміну від назви склад шоколаду з тих пір зазнав значних змін, але шлях до цього був довгим.
Приблизно в той же час, а саме три тисячі років тому, були винайдені й інші ласощі, що тепер нерозривно пов'язані з шоколадом. Давні єгиптяни випадково змішали мед, інжир і горіхи – і стали власниками найперших у світі цукерок. Какао-боби замість монет
До 600 року нашої ери шоколад не втратив жодного компонента первісного складу. Історію розвитку шоколаду продовжило плем'я майя. У цей період язичество стало причиною того, що шоколад став дуже коштовним напоєм, з ним було зв'язано безліч релігійних ритуалів і традицій. Цінність шоколаду була велика, адже він прирівнювався до їжі богів.
Індіанці майя в ті часи проживали в Центральній Америці, на півострові Юкатан. Зараз на цій території знаходиться Мексика, де шоколад на даний час звичний, але відтого не менш улюблений.
За часів індійців майя дерева какао навмисно не вирощували. Їх росло чимало, але і недостатньо для того, щоб кожен міг пити божественний напій вдосталь. У результаті індійці стали використовувати какао-боби як засіб розрахунку. На рахунку був кожен плід: за 100 какао-бобів, наприклад, можна було купити раба.
Коли розрахунки велися чималими сумами, то плоди рахували не поштучно, а стручками, кожний з яких важив близько 500 г. Були і курйози: давні "фальшивомонетники" виймали зі стручків какао-боби і наповнювали їх чимось менш коштовним.
Пізніше цінність плодів какао підштовхнули індійців майя до початку утворення плантацій какао – хорошого, як відомо, повинно бути багато. Подарунок від ацтеків
Ацтекам Центральної Америки стосовно какао було значно простіше. Індійці, що проживали на їхній території раніше, звели плантації, і врожай з року в рік ставав усе більшим. Цінність плодів дерева трохи знизилася, і какао-боби стали використовувати як данину. Це був період перших далеких мореплавань і відкриттів: крок до того, щоб шоколад став відомий і в Європі.
Отже, у 1517 році в Мексику прибуває іспанець Ернан Кортес. Ацтеки приймають його за бога Кецалькоатля, що повернувся. Але плани Кортеса також виявилися грандіозними: він завоював Мексику. А ще – зрозумів, що "чоколатль" допоможе завоювати йому хороше становище й у себе на батьківщині.
Кортес не помилився. Кораблі, на які були завантажені какао-боби і пристрої для виробництва какао, стали відкриттям для Іспанії. Іспанці не квапилися поширювати шоколад за межі країни, зробити це не дозволяли обсяги постачань. Крім цього, вони зберігали в секреті рецептуру виготовлення напою. Те, що робили з какао-бобами іспанці, вже ближче до відомого нам шоколаду. Новий рецепт містив у собі корицю, мускатний горіх і цукор. Перець чилі стали обходити стороною, і напій тепер подавався гарячим. Ці зміни стали шоколаду на користь. Європа і шоколад – історія любові
Іспанці строго тримали рецепт виготовлення шоколаду в таємниці. Але довго приховувати цей дивний напій виявилося неможливим. Мореплавці продовжували свої подорожі по далеким берегам: у їхньому числі був також й італійський мандрівник Франческо Кареті. Подорож по Центральній Америці дала значні результати: шоколад став відомий і в Італії. Італійці не стали настільки завзято охороняти рецепт ласощів. Отже, у 17 столітті шоколад став відомий по всій території Європи.
Шоколад набув безліч шанувальників. При цьому масове визнання перетиналося з ексклюзивністю – спробувати шоколад вдавалося декому і нечасто. В Англії стали з'являтися так звані Шоколадні будинки, де збиралася англійська еліта. Найвідомішим став Шоколадний будинок Уайта, що був відкритий у 1893 році. Свою популярність він доніс і до наших часів, дбайливо зберігаючи створену культуру вживання шоколаду.
У 1700 році англійці додали в шоколад молоко. Пізніше видобуток з какао-бобів какао-масла став переломною подією в історії шоколаду: тепер його можна виготовляти не тільки в якості напою, але й у вигляді плиток. На радість усім.
